Bible

 

Метью 24

Studie

   

1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступилиученикиЙого, показати Йому будівлю церковну.

2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.

3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?

4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.

5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.

6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.

7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.

8 Все ж се почин горя.

9 Тоді видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усі народи задля імя мого.

10 І тоді поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидіти муть одно одного.

11 І багато лжепророків устане, й введуть многих.

12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.

13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.

14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всім народам; і тоді прийде конець.

15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк стоячу на місці сьвятому (хто читав нехай розуміє),

16 тодї, хто в Юдеї, нехай втікає на гори;

17 хто на криші, нехай не влазить узяти що з хати своєї;

18 і хто в полі, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.

19 Горе ж важким і годуючим під той час!

20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утікати зимою, анї в суботу:

21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.

22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тіло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть дні таї.

23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.

24 Устануть бо лжехрйсти й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коди можна, звести й вибраних.

25 Оце ж наперед сказав я вам.

26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустині; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.

27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.

28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.

29 І зараз після горя днів тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.

30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тоді заголосять усї роди землі, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.

31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінців неба до кінців його.

32 Від смоківниці ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листе, знайте, що близько літо.

33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.

34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.

35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

36 Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, тільки сам Отець мій.

37 Як же днї Ноеві, так буде й прихід Сина чоловічого.

38 Бо, як буди за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,

39 та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всіх; так буде й прихід Сина чоловічого.

40 Тоді буде двоє в полі; один візьметь ся, а один зоставить ся.

41 Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.

42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.

43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.

44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.

45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?

46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.

47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усім добром своїм.

48 А которий лукавий слуга казати ме в серці своїм: Забарить ся мій пан прийти,

49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;

50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відав,

51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить; там буде плач і скреготаннє зубів.

   

Ze Swedenborgových děl

 

Arcana Coelestia # 4956

Prostudujte si tuto pasáž

  
/ 10837  
  

4956. The essence of charity toward the neighbor is the affection of good and truth, and the acknowledgment of self as being evil and false; yea, the neighbor is good and truth itself, and to be affected by these is to have charity. The opposite to the neighbor is evil and falsity, which are held in aversion by one who has charity. He therefore who has charity toward the neighbor is affected by good and truth, because they are from the Lord, and holds in aversion what is evil and what is false because these are from self; and when he does this, he is in humiliation from self-acknowledgment, and when he is in humiliation, he is in a state of reception of good and truth from the Lord. These are the characteristics of charity which in the internal sense are involved in these words of the Lord: “I was hungry, and ye gave Me to eat; I was thirsty, and ye gave Me drink; I was a stranger, and ye gathered Me; naked, and ye clothed Me; I was sick, and ye visited Me; I was in prison, and ye came unto Me.” That these words involve such things, no one can know except from the internal sense. The ancients, who had the doctrinals of charity, knew these things; but at this day they appear so remote that everyone will wonder at its being said that these things are within. Moreover, the angels who are with man perceive these words no otherwise, for by the “hungry” they perceive those who from affection desire good; by the “thirsty,” those who from affection desire truth; by a “stranger,” those who are willing to be instructed; by the “naked,” those who acknowledge that there is nothing of good and of truth in themselves; by the “sick,” those who acknowledge that in themselves there is nothing but evil; and by the “bound,” or those who are “in prison,” those who acknowledge that in themselves there is nothing but falsity. If these things are reduced into one meaning, they signify what has been stated just above.

  
/ 10837  
  

Thanks to the Swedenborg Foundation for the permission to use this translation.