Bible

 

Метью 25

Studie

   

1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.

2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.

3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.

4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.

5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.

6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.

8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.

9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.

10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.

11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.

14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.

16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.

17 Так само й той, що два, придбав і він других два.

18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.

19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.

20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.

21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.

23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;

25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.

26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:

27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.

28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.

29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;

33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.

34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;

36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.

37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?

38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?

39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?

40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;

43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.

44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?

45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.

46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

   

Ze Swedenborgových děl

 

Apocalypse Explained # 549

Prostudujte si tuto pasáž

  
/ 1232  
  

549. And their torment was as the torment of a scorpion when it striketh a man.- That this signifies darkening, and hindering from seeing truth, is the result of the persuasion with which the mind is infatuated, is evident from the signification of torment, as denoting the darkening of the mind, and the hindering of it from seeing truth; see above (n. 548); and from the signification of a scorpion, as denoting the persuasive [power] infatuating and suffocating; see also above (n. 544). Therefore by their torment being as the torment of a scorpion when it striketh a man, is signified that the darkening and hindering of the mind from seeing the truth, is the result of the persuasion with which it is infatuated; concerning the nature and origin of the persuasive [power] which infatuates, and as it were suffocates, see above (n. 544). That persuasive [power] is said to be infatuating, because it takes away the use of reason, to such a degree that reason, or the rational mind, sees nothing but that which is spoken by him who possesses that persuasive faculty; for it excites in a moment every thing that consents, and covers over every thing that dissents, and therefore the mind becomes infatuated, because darkened, and drawn away from seeing the truth. That persuasive [power] is also said to be suffocating, because it deprives the understanding of the power of thinking freely, and of extending its view in every direction, as is the case with every rational man, and when this is the case the respiration labours; for the voluntary respiration derives its all from the understanding, therefore it also accommodates itself to the thought thereof, just as the motion of the heart derives its all from the will, and accommodates itself to the affection thereof. That the respiration of the lungs corresponds to the understanding and its thought, and the motion of the heart to the will and its affection, may be seen in the Arcana Coelestia 1119, 3883-3896, 9281). That a strong persuasive [influence] has not only the power of infatuating, but also of suffocating, I have been permitted to learn by real experience.

  
/ 1232  
  

Translation by Isaiah Tansley. Many thanks to the Swedenborg Society for the permission to use this translation.