A Bíblia

 

Метью 25

Estude

   

1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.

2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.

3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.

4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.

5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.

6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.

8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.

9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.

10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.

11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.

14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.

16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.

17 Так само й той, що два, придбав і він других два.

18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.

19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.

20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.

21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.

23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;

25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.

26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:

27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.

28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.

29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;

33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.

34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;

36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.

37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?

38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?

39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?

40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;

43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.

44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?

45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.

46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

   

Das Obras de Swedenborg

 

Arcana Coelestia # 4169

Estudar Esta Passagem

  
/ 10837  
  

4169. Thy sheep and thy she-goats have not cast their young. That this signifies its state as to good and the good of truth, is evident from the signification of a “sheep,” as being good (concerning which in what follows); and from the signification of a “she-goat,” as being the good of truth (see n. 3995, 4006). By “good” simply so called is meant the good of the will; but by the “good of truth” is meant the good of the understanding. The good of the will is to do good from good; but the good of the understanding is to do good from truth. To those who do good from truth these two appear to be one and the same thing; but yet they differ much from each other; for to do good from good is to do it from the perception of good, and the perception of good exists solely with the celestial; whereas to do good from truth is to do it from memory-knowledge and the consequent understanding; but without the perception that it is so; and only because we have been so instructed by others, or by our own intellectual faculty have of ourselves arrived at the conclusion in question. This may indeed be a fallacious truth, but still if it has good as its end, that which the man does from this truth becomes as good.

[2] That “sheep” signify goods, may be seen from many passages in the Word, of which the following only shall be adduced.

In Isaiah:

He was afflicted, and He opened not His mouth; He is led as a lamb to the slaughter, and as a sheep before her shearers, and He opened not His mouth (Isaiah 53:7); concerning the Lord, where He is compared to a sheep, not from truth, but from good.

In Matthew:

Jesus said to the twelve whom He sent out, Go not into the way of the Gentiles, and into any city of the Samaritans enter ye not; but go rather to the lost sheep of the house of Israel (Matthew 10:5-6

the “Gentiles to whom they should not go,” denote those who are in evils. (That the “Gentiles” denote evils may be seen above, n. 1259, 1260, 1849.) The “cities of the Samaritans” denote those who are in falsities; “sheep,” those who are in goods.

[3] In John:

Jesus after His resurrection said to Peter, Feed My lambs; the second time He said, Feed My sheep; and the third time, Feed My sheep (John 21:15-17);

“lambs” here denote those who are in innocence; “sheep” as first mentioned, those who are in good from good; and “sheep” as last mentioned, those who are in good from truth.

In Matthew:

When the Son of man shall come in His glory, He shall set the sheep on His right hand, and the goats on His left; and He shall say unto them on His right hand, Come ye blessed of My Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world; for I was a hungered, and ye gave Me to eat; I was thirsty, and ye gave Me to drink; I was a stranger, and ye took Me in; I was naked, and ye clothed Me; I was sick, and ye visited Me; I was in prison, and ye came unto Me. Inasmuch as ye did it unto one of the least of these My brethren, ye did it unto Me (Matthew 25:31-40).

That “sheep” here denote goods (that is, those who are in good) is very evident. All kinds of the goods of charity are here contained in the internal sense, as of the Lord’s Divine mercy will be shown elsewhere. By “he-goats” are specifically signified those who are in faith and in no charity.

[4] In like manner in Ezekiel:

As for you, O My flock, saith the Lord Jehovih, behold I judge between cattle and cattle, between the rams of the sheep, and the he-goats (Ezekiel 34:17).

That the “he-goats” are specifically those who are in the faith of no charity, may be seen from the signification of “he-goats,” as being in a good sense those who are in the truth of faith, and thence in some charity; but in the opposite sense, those who are in the faith of no charity, and who reason concerning salvation from the starting point that faith saves. The same appears also from what the Lord says concerning the goats in Matthew, as cited above. But they who are in no truth of faith, and at the same time in no good of charity, are carried away into hell without such a judgment, that is, without any conviction that they are in falsity.

  
/ 10837  
  

Thanks to the Swedenborg Foundation for the permission to use this translation.