Лука 19

¹ І вийшовши проходив через Єрихон.

² І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.

³ бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був вросту.

⁴ побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись па Него; бо туди мав проходити.

⁵ як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогодні бо в дому твоїм треба мені бути.

⁶ І злїз він боржш, і прийняв Його радїючи.

⁷ І бачивши всї, нарікала кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.

⁸ Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коди кого чим обидив, віддаю вчетверо.

⁹ Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасенне домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:

¹⁰ прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.

¹¹ Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.

¹² Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.

¹³ Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.

¹⁴ Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.

¹⁵ І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.

¹⁶ Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.

¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.

¹⁸ І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.

¹⁹ Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.

²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:

²¹ боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.

²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;

²³ а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.

²⁴ І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.

²⁵ (І казали йому: Пане, має десять мин.

²⁶ Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.

²⁷ А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

²⁸ І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.

²⁹ І сталось, як наближавсь до Внтфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,

³⁰ глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него ніхто з людей ніколи не сідав. Одвязавши його, приведіть.

³¹ І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому : Що Господеві треба його.

³² Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.

³³ Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?

³⁴ Вони ж сказали: Господеві його треба.

³⁵ І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.

³⁶ Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозі.

³⁷ Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все мно-жество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,

³⁸ говорячи: Благословен грядущий пар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!

³⁹ А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.

⁴⁰ І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.

⁴¹ І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,

⁴² глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.

⁴³ Бо прийдуть дні на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.

⁴⁴ І з землею зрівняють тебе з дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на камені; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.

⁴⁵ 1 ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,

⁴⁶ глаголючи їм: Писано: Дом мій - дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.

⁴⁷ І навчав щодня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.

⁴⁸ І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него слухаючи.