Bible

 

Метью 25

Studie

   

1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.

2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.

3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.

4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.

5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.

6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!

7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.

8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.

9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.

10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.

11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.

12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.

13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.

14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,

15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.

16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.

17 Так само й той, що два, придбав і він других два.

18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.

19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.

20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.

21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав еси; ось других два таланти придбав я ними.

23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був еси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.

24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;

25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.

26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:

27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.

28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.

29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.

30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.

31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;

33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.

34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.

35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;

36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.

37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?

38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?

39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?

40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.

41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;

43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.

44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?

45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.

46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

   

Ze Swedenborgových děl

 

Arcana Coelestia # 6073

Prostudujte si tuto pasáž

  
/ 10837  
  

6073. What are your works? That this signifies about services and uses, is evident from the signification of “works,” as being goods (n. 6048), thus services and uses, for these are goods. All the goods which are called goods of charity are nothing but uses, and uses are nothing but works for the neighbor, for our country, for the church, for the Lord’s kingdom. Moreover regarded in itself charity itself does not become charity until it comes into act and becomes work. For to love anyone, and not do him good when we have the power, is not to love him; but to do him good when we have the power, and to do it from our hearts, this is to love him; and then all things of charity toward him are contained within the very deed or work; for a man’s works are the complex of all things of his charity and faith, and are what are called spiritual goods, and indeed become goods by exercise, that is, by means of uses.

[2] As the angels who are in heaven are in good from the Lord, they long for nothing more than to perform uses. These are the very delights of their life, and it is also according to uses that they enjoy bliss and happiness (see n. 453, 454, 696, 997, 3645), which likewise the Lord teaches in Matthew:

The Son of man shall come in the glory of His Father with His angels; and then shall He render to everyone according to his works (Matthew 16:27);

by “works” here are not meant works such as they appear in the outward form, but such as they are in their inward form, namely, such as is the charity contained in them; the angels regard works in no other way.

[3] And because a man’s works are the complex of all things of his charity and faith, and the life causes charity to be charity and faith to be faith, thus good, therefore the Lord loved John more than the rest of His disciples, and he lay on His breast at supper (John 21:20); for by him were represented the goods or works of charity (see pref a (2760) ces to Genesis 18 and 22); for which reason also the Lord said unto him, “Follow Me,” and not to Peter, by whom was represented faith (see the s ame prefaces (2760)). Wherefore faith, which is “Peter,” said with indignation, “Lord, what shall this man do? Jesus said unto him, If I will that he remain till I come, what is that to thee? follow thou Me” (John 21:21-23). By this was also foretold that faith would despise works, and yet that these are near the Lord, as may also be clearly seen from the Lord’s words to the sheep and to the goats (Matthew 25:34-46), wherein nothing but works are recounted. And that faith would reject the Lord is evident from the representation by Peter when he denied Him thrice; that he did this at night, signifies the last time of the church, when there is no longer any charity (see n. 6000); that he did it thrice signifies that this condition is then complete (n. 1825, 2788, 4495, 5159); that it was before the cock crew, signifies before newness of the church would arise, for the twilight and morning which follow the night signify the first of the church (n. 2405, 5962).

  
/ 10837  
  

Thanks to the Swedenborg Foundation for the permission to use this translation.