Bible

 

Метью 13

Studie

   

1 Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.

2 І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.

3 І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;

4 і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.

5 Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;

6 як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.

7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.

8 Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.

9 Хто мав уші слухати, нехай слухав.

10 І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?

11 Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.

12 Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;

13 Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.

14 І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.

15 Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.

16 Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.

17 Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.

18 Оце ж послухайте приповістї про сїяча.

19 Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.

20 А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:

21 тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.

22 А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним.

23 Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.

24 Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насінне на ниві своїй;

25 як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.

26 Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.

27 І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?

28 Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?

29 Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.

30 Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.

31 Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.

32 Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.

33 Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.

34 Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:

35 щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.

36 Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.

37 Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насінне, се Син чоловічий;

38 а нива, се сьвіт; добре ж насінне, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;

39 ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели.

40 Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього:

41 Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконне,

42 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

43 Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.

44 Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.

45 Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;

46 і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.

47 Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;

48 як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.

49 Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних,

50 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.

51 І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.

52 Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.

53 І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.

54 І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?

55 Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?

56 хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него ?

57 І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.

58 І не зробив там многих чудес через недовірство їх.

   

Ze Swedenborgových děl

 

True Christian Religion # 483

Prostudujte si tuto pasáž

  
/ 853  
  

483. V. Without free will in spiritual matters the Word would not be of any use, nor in consequence would the church be.

It is well known throughout the Christian world that the Word is, broadly speaking, the Law, that is, a book of laws in accordance with which a person must live, in order to be granted everlasting life. Is there anything it says more often than that man must do good and not evil, and he must believe in God and not in idols? The Word is also full of commands and exhortations to these actions, with blessings and promises of rewards for those who do so, and curses and threats of punishment for those who do not. Unless man had free will in spiritual matters, that is, in matters concerned with salvation and everlasting life, what would all this be but empty words serving no use? And if anyone were to cling to the idea that he lacked any power or freedom in spiritual matters, so that he was without any will-power in these matters, would not Holy Scripture look to him like a blank piece of paper with no letters on it, or like a piece of paper over which a whole pot of ink had been emptied, or just serifs and dots with no letters, that is to say, a book with nothing in it?

[2] There would hardly be any need to prove this from the Word, but since present-day churches have plunged so deeply into mental inanity in spiritual matters, citing certain passages in support which they have wrongly interpreted, I am obliged to quote some passages which tell men how to act and believe. These are:

The kingdom of God will be taken away from you and given to a nation that produces its fruits, Matthew 21:43.

Produce fruit worthy of repentance; at any moment now the axe is put to the root of the tree. So every tree which does not produce good fruit is cut down and cast into the fire, Luke 3:8-9.

Jesus said, why do you call me, Lord, Lord, and not do what I say? Everyone who comes to me and listens to what I say and does that is like a man building a house upon rock. But one who listens and does not do it, is like a man building his house on soil with no foundation, Luke 6:46-49.

Jesus said, My mother and my brothers are these who hear the Word of God and act upon it, Luke 8:21.

We know that God does not listen to sinners, but if anyone worships God and does His will, He listens to him, John 9:31.

If you know these things, you are blessed if you act upon them, John 13:17.

He who possesses my commandments and does them is the one who loves me, and I will love him, John 14:21.

In this is my Father glorified, by your bringing forth much fruit, John 15:8.

You are my friends, if you do whatever I bid you. I have chosen you to bear fruit, and for your fruit to keep, John 15:14, 16.

Make the tree good; by its fruit the tree is known, Matthew 12:33.

Produce fruit worthy of repentance, Matthew 3:8.

The one who sowed seed on good land is the one who hears the Word and bears fruit, Matthew 13:23.

He who reaps receives his wage, and gathers the fruit for everlasting life, John 4:36.

Wash yourselves, cleanse yourselves, put away the wickedness of your deeds; learn to do good, Isaiah 1:16-17.

The Son of Man is to come in the glory of His Father, and He will then deal with each according to his deeds, Matthew 16:27.

Those who have done good deeds will go forth to be resurrected to life, John 5:29.

Their deeds accompany them, Revelation 14:13.

Behold, I come soon and my reward is with me, so that I may give to each according to what he has done, Revelation 22:12.

Jehovah, whose eyes are open, to give to each in accordance with his behaviour; He deals with us according to our deeds, Jeremiah 32:19; Zechariah 1:6.

[3] The Lord teaches the same lesson in the parables, many of which imply that those who do good are accepted and those who do evil are rejected: as in the parable of the workers in the vineyard (Matthew 21:33-44), that of the talents and minas, with which they had to trade (Matthew 25:14-30; Luke 19:13-25). Likewise Jesus said about faith:

He who believes in me shall never die, but live, John 11:25-26.

This is the Father's will, that everyone who believes in the Son should have everlasting life, John 6:40.

He who believes in the Son has everlasting life; he, however, who does not believe the Son shall not see life, but the wrath of God rests upon him, John 3:36.

God so loved the world that He gave His only-begotten Son, so that everyone who believes in Him should not perish, but have everlasting life, John 3:15-16.

Furthermore:

You are to love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your mind. And you are to love the neighbour as yourself. The law and the prophets depend upon these two commandments, Matthew 22:37-40.

These are a minute selection from the Word and like a few pints of water drawn from the sea.

  
/ 853  
  

Thanks to the Swedenborg Society for the permission to use this translation.