Mark 9

Ukrainian: NT (P.Kulish, 1871)

Studovat vnitřní smysl

← Mark 8   Mark 10 →

1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.

2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.

3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.

4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.

5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.

6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.

7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.

8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.

9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.

10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.

11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?

12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.

13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.

14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.

15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.

16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?

17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.

18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він,і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.

19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.

20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.

21 І спитав батька його: 3 якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.

22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.

23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.

24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.

25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.

26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.

27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.

28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.

29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.

30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.

31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.

32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.

33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?

34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.

35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.

36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-

37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.

38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.

39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.

40 Хто бо не проти вас, той за вас.

41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.

42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.

43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,

44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.

45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,

46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.

47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,

48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.

49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.

50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

← Mark 8   Mark 10 →
Studovat vnitřní smysl

Komentář k této kapitole:

Příběhy:

Vysvětlení nebo odkazy ze Swedenborgových prací:

Arcana Coelestia 1861, 2397, 2455, 2576, 2708, 2788, 2798 ...

Apocalypse Revealed 24, 45, 49, 122, 166, 526, 553 ...

The Lord 19, 20, 35, 42, 48

Sacred Scripture 98

Life 35

Heaven and Hell 129, 180, 570

Interaction of the Soul and Body 6

Ukázat odkazy z nepublikovaných děl Swedenborga




Přeložit:
Sdílet: