Luke 24

Ukrainian: NT (P.Kulish, 1871)

Studovat vnitřní smysl

← Luke 23  

1 Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.

2 Знайшли ж камінь відкочений від гробу.

3 І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.

4 І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.

5 Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?

6 Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,

7 глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.

8 І згадали слова Його,

9 і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.

10 Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се.

11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.

12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.

13 І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.

14 І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.

15 І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.

16 Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.

17 Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?

18 Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?

19 І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,

20 як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.

21 Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;

22 тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі

23 і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленне ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.

24 І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так,, як і жінки казали; Його ж не бачили.

25 І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!

26 Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?

27 І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.

28 І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.

29 Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.

30 І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.

31 їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.

32 І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?

33 І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,

34 як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.

35 І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.

36 Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.

37 Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.

38 І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?

39 Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.

40 І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.

41 Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?

42 Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).

43 І взявши, їв перед ними.

44 Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.

45 Тодї розкрив їм розум розуміти писання,

46 і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;

47 і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.

48 Ви ж сьвідки сього.

49 І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.

50 І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.

51 І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.

52 Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;

53 і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.

← Luke 23  
Studovat vnitřní smysl

Komentář k této kapitole:

Příběhy:

Vysvětlení nebo odkazy ze Swedenborgových prací:

Arcana Coelestia 149, 1540, 1729, 2405, 2788, 2813, 2816 ...

Apocalypse Revealed 12, 36, 166, 417, 618, 662, 809 ...

Divine Love and Wisdom 4

Divine Providence 114, 280

The Lord 11, 13, 14, 18, 24, 35

Worlds in Space 159

Heaven and Hell 180, 316

The Last Judgment 21

True Christianity 109, 128, 170, 262, 528, 581, 777

The New Jerusalem and its Heavenly Doctrine 286, 294

Ukázat odkazy z nepublikovaných děl Swedenborga





Přeložit:
Sdílet: