Джон 18

¹ Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

² Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

³ Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.

⁴ Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?

⁵ Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

⁶ Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

⁷ Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

⁸ Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

⁹ Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.

¹⁰ Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

¹¹ Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?

¹² Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,

¹³ і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.

¹⁴ Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.

¹⁵ Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.

¹⁶ Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

¹⁷ Каже тодї слуга двернипя Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.

¹⁸ Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.

¹⁹ Тодї.архиєреи спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.

²⁰ Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.

²¹ Чого мене питаєш? Спитай тих, Що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав

²² Як же Він де промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?

²³ Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?

²⁴ Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиерея.

²⁵ Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

²⁶ Каже один із слуг архиерейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним ?

²⁷ Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.

²⁸ Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

²⁹ Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?

³⁰ Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.

³¹ Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.

³² Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.

³³ Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?

³⁴ Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?

³⁵ Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?

³⁶ Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було Царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж Царство моє не звідсїля.

³⁷ Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.

³⁸ Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.

³⁹ Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

⁴⁰ Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.