Філіппійці 1

¹ Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами:

² Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

³ Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,

⁴ (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)

⁵ за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досі,

⁶ впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре діло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.

⁷ Яко ж праведно єсть мені се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в обороні і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.

⁸ Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.

⁹ І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті,

¹⁰ щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,

¹¹ сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.

¹² Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,

¹³ так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),

¹⁴ і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.

¹⁵ Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.

¹⁶ Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,

¹⁷ а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.

¹⁸ Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правді, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.

¹⁹ Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасенне вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,

²⁰ по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життем, чи то смертю.

²¹ Бо життє менї Христос, а смерть надбанне.

²² Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.

²³ Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.

²⁴ А щоб пробувати в тїлї, се нужнїш ради вас.

²⁵ І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,

²⁶ щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.

²⁷ Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

²⁸ і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знав погибелі, а вам спасення, і воно від Бога.

²⁹ Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

³⁰ маючи ту ж боротьбу, яку в менї виділи, і тепер чуєте про мене.